RSS Карта сайта

Випадкове фото

Погода

волог.:

тиск:

вітер:


Історична довідка Чернівецької обласної організації Соціалістичної партії України

Перше зібрання ініціативної групи на Буковині по створенню Партії Справедливості і Прогресу України( під такою назвою створювалася нова ліва політична сила) відбулось 6 вересня 1991 року на квартирі директора обласного музею народної архітектури і побуту Павельчука Костянтина Андрійовича, який і був обраний головою ініціативної групи. Потім він був включений до республіканського оргкомітету.

На установчий з’їзду нової лівоцентристської партії (26 жовтня 1991 року) було обрано 5 делегатів: Павельчук К.А. ( кер. делегації), Додонова Л.Г. Огородніков В. Ф., Путінца С. Д., Волошин К.Т. Щодо назви партії від Чернівецької делегації була пропозиція, яку вніс К.А.Павельчук, – Партія Трудящих України.

Основні напрямки та історичні  етапи створення обласної організації СПУ  можна вважати наступні:

Організаційно-партійна робота

23 травня 1992 року відбулась установча конференція обласної організації, в роботі якої взяли участь голова Політичної Ради Олександр Мороз і народний депутат України Іван Бойко (колишній другий секретар Чернівецького міськкому забороненої Компартії України). На конференції був 81 делегат і 17 запрошених з більшості районів області, що представляли близько 200 членів партії.

Протягом перших років існування СПУ чисельність обласної організації складала 150-200 осіб. Після 1997 р. кількість членів партії почала стабільно зростати, охоплюючи своїм впливом усе більше населених пунктів і активно пропагуючи соціалістичні ідеї. Якщо у 1997 році обласна організація  нараховувала 215 членів партії, то у 1998 р. – 360, в 1999 р. – 539, а в 2000 р. –  650. Найбільш чисельною парторганізація була в 2006-2007 роках – біля 8 тисяч членів СПУ.

У 1996-1998 роках завершується формування партійних комітетів у всіх районах області. У постанові V звітно-виборної конференції, яка відбулася 28 листопада 1998 року, зазначено: «…з’явилися організації в Кіцманському, Глибоцькому, Заставнівському та Кельменецькому районах».

Керівниками обласної організації СПУ впродовж 20-ти років були:

З жовтня 1991 року по січень 1994 року – Павельчук Костянтин Андрійович;

З січня по жовтень 1994 року – співголови Додонова Людмила Григорівна та Волков Володимир Львович;

З 15 жовтня 1994 року по 1 квітня 2000 року – Додонова Людмила Григорівна;

З 1 квітня 2000 року по кінець 2003 року – Мельничук Михайло Васильович;

кінець 2003 року по травень 2004 року – виконував обов’язки Мойсей Аркадій Євгенійович;

з травня 2004 року по 20 жовтня 2007 року – Кучурян Василь Драгошевич

з 20 жовтня 2007 року по теперішній час – Кучерява Світлана Іванівна

Обласна організація стійко витримувала внутріпартійні протистояння і негаразди  Найбільший відхід спостерігався лише в 1993 році при переході 50 членів СПУ до створеної Компартії України. Другий по кількості відхід відбувся в квітні 2000 року,   коли   за   Л. Додоновою (перший секретар обкому  1994 – 2000 рр.) пішли   до   партії   Всеукраїнське   об'єднання   лівих “Справедливість” ще 42 осіб. Слід відзначити, що жодна з цих подій не привела до суттєвого послаблення організації.

Перша перереєстрація членів СПУ відбулася в 1999 році, яка показала, що понад 10% членів партії втратили зв’язок з обласною парторганізацією. В результаті звірки та перереєстрації членів партії впродовж 2007-2010 років чисельність обласної парторганізації скоротилася з 7912 чл. (на 1.07.2007 р.) до 4193 чл. (на 1.01.2011 р.), або на 47, 0% . Це пов’язано з тим, що в 2005 році відбулось масове входження до лав СПУ представників громадської організації «Громадський контроль» та української Спілки ветеранів Афганістану без належної персональної перевірки кожного нового члена стосовно своїх ідейних переконань.  Зараз, коли партія поза парламентом, і здавалося б бути її членом перспективи мало, прийом в партію продовжується за рахунок гідних і перевірених людей. Дотримується добра традиція вручати новим членам СПУ партійні квитки перед початком засідань обкому та партійних конференцій.

Важливим напрямком в організаційно-партійні роботі розвиток внутріпартійної демократії та вміння, так би мовити, «витримувати її тягар». Наприклад, в 2000 році (після виходу із СПУ першого секретаря обкому Додонової Л. Г) виникла необхідність обрання нового керівництва обласної організації. На конференції було висунуто дві кандидатури: Мельничука М. В. і Волкова В. Л Таємним голосуванням Мельничука М. В. обрали першим секретарем обкому, а Волков В. Л. вже відкритим  – був обраний на партійну посаду, яку займав і до цього – секретарем обкому з ідеологічної та масово-політичної роботи. Секретарем з організаційно-партійної роботи став заслужений вчитель із Новоселицького району, депутат обласної ради Моісей А. Є. Ніякого протистояння тоді не відбулося, кожен із цих шанованих мною людей, доповнюючи один одного, ефективно працювали на партію. Нажаль Волков В. Л. і Мельничук М. В. рано пішли від нас, але повчальний приклад залишився;

До 1995 року обласна організація не мала свого приміщення і її активісти працювали в домашніх умовах та під відкритим небом. Влітку 1995 року отримано приміщення з двох кімнат під офіс обкому в прохідному дворі на вул. Івана Франка, 15. Передане в оренду приміщення було майже повністю розбите - без підлоги, дверей і електрики. Ремонт здійснювався самими соціалістами під керівництвом Віктора Обдуленка. У листопаді 1998 року міська рада надала в оренду інше, більш пристосоване для діяльності організації приміщення з 4-х кімнат по вул. Шептицького, 3 (колишня вул. Щорса). У квітні 2005 року Політрадою СПУ було придбано приміщення на вул. Котляревського, 20, в якому розмістився обком СПУ, а в орендованому приміщенні по вул. Шептицького, 3 – міськком СПУ.

Теоретична та ідеологічна робота

Діяльність партійних комітетів обласної парторганізації не обмежувалася роботою щодо зміцнення своїх рядів. У 1994-1996 роках, коли відбувались досить гострі дискусії в партії щодо її теоретичних засад, ролі й місця в українській політиці буковинські соціалісти також проявляли високу активність. На засіданнях суспільно-політичного клубу обговорювали актуальні політичні й соціально-економічні проблеми, як-от: «Які політичні партії існують в Україні» (12.02.94р.), «Шляхи виходу України з кризи» (06.06.94р. «Якою бути Україні?» (13.07.94р.), «Державний суверенітет України й ідея оновленого Союзу» (04.02.95р.). Протягом 1995 року обкомом Соцпартії України було проведено дві науково-практичні конференції, на які були запрошені представники інших політичних партій, відомі науковці, народні депутати, гості з Румунії: «Соціалізм: уроки кризи і перспективи» (15.04.95р.), «Конституція України: якою їй бути?» (08.10.95р.).

З нагоди відзначення 5-ї річниці СПУ 12 жовтня 1996 року в Чернівцях відбулась науково-практична конференція на тему “Соціалісти і соціал-демократи: спільне і розбіжне в сучасних умовах”. У роботі конференції взяли участь і виступили: перший секретар Політвиконкому СПУ І.С. Чиж, голова соціал-демократичної партії України (об’єднаної) В.В. Онопенко, член Політвиконкому СПУ, доктор філософських наук, професор В.В. Кізіма, народний депутат України, секретар Політвиконкому СПУ С.М. Ніколаєнко, доцент Київського університету В.Є. Мармазов, член Політвиконкому СПУ В.Т. Яковлєв, голови теоретичних центрів Дніпропетровського обкому СПУ доктор філософських наук, професор В.К.Якунін і Чернівецького обкому СПУ В.М. Лаврьонов, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Чернівецького відділу інституту світової економіки й міжнародних відносин І.Г. Буркут.

При обласному комітеті досить плідно працював теоретичний центр. Спочатку в ньому головував Василь Лаврьонов, а після його переходу до КПУ в 1998 році – В. Волков. Членами Центру (Ігор Ловля, Василь Тюков, Олександр Нерєтін, Валентина Гриндей, Віктор Обдуленко, Дмитро Летюченко, Майя Качур, Андрій Мінаєв) було підготовлено ряд важливих теоретичних розробок.

Після деякого ослаблення роботи Центру в 2006 році  для вироблення регіональної політики соціально-економічного розвитку на програмних засадах Соціалістичної партії України, методичного забезпечення діяльності соціалістів в органах влади, вивчення, узагальнення та поширення передового досвіду партійно-політичної роботи при обласному комітеті був створений Консультативно-теоретичний центр. Свою місію, в основну, він виконував. Зокрема, 21 жовтня 2006 року  був проведений круглий стіл: «Хартія соціалістів для місцевого самоврядування в Україні: актуальність і шляхи реалізації» та прийняті відповідні рекомендації. Було підготовлено ряд пропозицій до Програми та Статуту СПУ. Наприклад в екологічній стратегії СПУ пропонувалося зробити акцент на перехід до сталого розвитку, при якому « органічно узгоджується економічний та соціальний розвиток із збереженням довкілля, в центрі якого перебуватимуть люди з правом на здорове і якісне життя у гармонії з природою». Рекомендувалося ввести до Статуту СПУ посаду «Почесний голова СПУ» з конкретними повноваженнями. Одна із них: «Почесний Голова СПУ здійснює політичний нагляд за дотриманням програмних цілей партії та є гарантом незмінності курсу партії на утвердження в Україні принципів демократичного соціалізму. З цього питання за його ініціативи і при підтримці третини складу членів Політради СПУ може відкриватися внутріпартійна дискусія з послідуючим розглядом  її результатів на Всеукраїнській конференції СПУ».

Буковинські соціалісти від початку своєї діяльності опинилися в досить щільній інформаційній блокаді.

У свій час (1991-1993 рр.) регулярно виходила щотижнева приватна «Объективная газета», яку видавав її власник і до 1993 року член Соцпартії Володимир Довгешко. У її штаті короткий час були соціалісти Віктор Великий та Людмила Додонова. Проте ця газета, де друкувались політичні матеріали лівого спрямування, завжди перед виборами публікувала негативні матеріали про Соцпартію. З квітня 1992 року почав виходити центральний друкований орган СПУ – газета «Товариш». Відтоді її передплата знаходиться на постійному контролі обкому СПУ.

Завдяки Михайлу Мельничуку 2 лютого 2001 року була заснована газета буковинських соціалістів «Правдивий поступ». Перший номер газети вийшов у березні цього ж року, в ньому на першій сторінці секретар обласного комітету Володимир Волков ознайомив читачів з акціями на Буковині «За Україну без Кучми».  Назва газети була взята з вислову видатної буковинської письменниці Ольги Кобилянської, що «з царством соціалістичних принципів зросте правдивий поступ».

У квітні 2008 року газета входить до медіа-холдингу, а  її редактором  рішенням бюро від 18 квітня 2008 року затверджено прес-секретаря обкому Марію Вишневську.

Діяльність із захисту законних прав та інтересів буковинців

Акції протесту

Свій перший мітинг чернівецькі соціалісти провели 7 листопада 1994 року на Радянській (зараз Соборна) площі. Він відбувся за активної протидії місцевих націонал-демократів, які влаштували бійку, збили з ніг декількох людей, у тому числі жінок.

Помітними подіями громадської непокори, були акції протесту: «Україна без Кучми», та «Повстань Україно» в них, наприклад 19 грудня 2000 року в Києві, взяли участь десятки буковинських соціалістів.

14 березня 2001 року відбулося пікетування Чернівецької обласної державної адміністрації з вимогами відвернути загрозу силової реакції влади на протести громадян, відставки Генерального прокурора М. Потибенька, звільнення міністра внутрішніх справ Ю. Кравченка, розслідування обставин побиття 9 березня народного депутата України Валентини Семенюк.

27 листопада 2008 року та 9 березня 2009 року обласним комітетом за активної підтримки Герцаївського, Глибоцького, Заставнівського, Новоселицького, Кіцманського, Хотинського та Сторожинецького райкомів, обласних осередків громадських організацій афганців, жінок, молодих соціалістів, дітей війни, власників земельних і майнових паїв було проведено  масові акції протесту під гаслами «За справедливу Буковину» і «Уряд лузерів та непрофесіоналів - у відставку».

Входження у владу

До місцевих рад різного рівня 1998 року було обрано 29 соціалістів, у тому числі до обласної – 5.

На виборах 31 березня 2002 року з підтриманих партійними комітетами кандидатів до обласної ради пройшло – 7 (жодного члена СПУ), до районних 56 (серед них 8 членів СПУ), 171 депутат у сільські ради (серед них 56 соціалістів, 4 сільських голів, які були членами Соцпартії.

На виборах 26 березня 2006 року від СПУ обрано депутатами: обласної – 7, районних – 46, міських – 33, селищних – 22 та сільських рад - 294 особи.

За змішаною системою виборів 31 жовтня 2010 року обрано 237 депутатів місцевих рад, в тому числі: обласної – 1, районних – 18, міських районного значення – 6, селищних – 14, сільських –  198, а також 11 сільських голів.

Співпраця з громадськими організаціями

У своїй діяльності із захисту законних прав та інтересів громадян обласний комітет активно співпрацював і співпрацює з громадськими організаціями, створеними за сприяння СПУ, а саме: обласні організації Союзу жінок України «За майбутнє дітей», Всеукраїнської громадської організації «Захист дітей війни», Всеукраїнської спілки власників земельних і майнових паїв, «Правозахист», Спілки молодих соціалістів (спочатку Соціалістичний конгрес молоді), Спілки захисту конституційних прав мешканців гуртожитків, багатоквартирних будинків та користувачів комунальних послуг, а також з Української спілки ветеранів Афганістану. Проблемним питанням було і залишається робота в профспілках, яку необхідно пожвавити. А можливо зусиллями СПУ зайнятись створенням нової профспілки, наприклад виробників сільськогосподарської продукції. У свій час таку ідею виношував секретар Політради СПУ Михайло Мельничук на базі Всеукраїнської  Спілки власників земельних та майнових паїв;

Висновки:

Соціалістична партія на Буковині відбулась. Зростання її чисельного  та якісного складу забезпечувалося участю активних громадян в конкретній громадсько-політичній роботі.

        Запорукою життєздатності обласної парторганізації, як і в цілому Соціалістичної партії України, її стійкості від зовнішніх негативних впливів і внутрішніх негараздів було й залишається:

        - її створення відбувалося знизу за ініціативи десятків і сотень політично активних громадян;

- дотримання принципу колективності в прийнятті рішень і персональної відповідальності кожного члена СПУ за доручену ділянку роботи, розвиток внутріпартійної демократії;

- постійна робота над зміцненням кількісного та якісного складу парторганізації, очищення партійних рядів від випадкових людей;

- дотримання Програми та Статуту СПУ, залучення партійного активу до  розробки та вдосконалення програмних засад партії     з врахування регіональних особливостей;

- опора на ініціативу громадян, співпраця із громадськими організаціями, які виражають їх інтереси (молодіжні, жіночі, ветеранські, правозахисні);

- постійний вплив на вироблення і реалізацію регіональної політики в інтересах трудящих у всіх сферах життєдіяльності місцевих громад через своїх представників в органах влади, а також шляхом проведення в конституційний спосіб акцій протесту, направлення звернень та пропозицій з питань соціально-економічного розвитку.

Коли на порядку денному постало питання формування серйозної лівоцентристської політичної сили, буковинські соціалісти вважають що за своєю значимістю це завдання не поступається факту створення двадцять років тому Соціалістичної партії України.

Пройшовши складний, нерідко суперечливий двадцятирічний шлях, Соціалістична партія України здобула своє визнання в суспільстві. Тому назва нової об’єднаної партії має бути СОЦІАЛІСТИЧНА ПАРТІЯ УКРАЇНИ.  Про це було наголошено в рекомендаціях науково-практичної конференції: «Чернівецька обласна організація Соціалістичної партії України: витоки, становлення та перспективи», яка відбулася 9 жовтня 2011 року з нагоди 20-річчя СПУ.



14.01.2012   root Вернутися Роздрукувати
 
 
Яндекс.Метрика